ДІДУХ ЛЕОНІД ДМИТРОВИЧ

     Народився 9.02.1940 р. в с.Ярунь Новоград-Волинського р-ну Житомирської області. Українець. У 1957-62 р.р. навчався на фізичному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка; тут, у 1962-65 р.р., навчався в аспірантурі (кафедра теорії твердого тіла). Кандидатську дисертацію “До теорії феро- та антиферомагнетизму в моделі нелокалізованих електронів” захистив у 1969 р. Докторську дисертацію – “Ефекти міжелектронних взаємодій в кристалах з вузькими енергетичними зонами” захистив у 1994 р. Звання професора отримав у 1996 р.

     З 1966 р. до 1970 р. працював ст.викладачем кафедри фізики Тернопільського філіалу Львівського політехнічного інституту (ТФЛПІ), з 1970 р. по 1975 р.та з 1984 р. до 1995 р. – доцентом кафедри фізики; з 1975 р. до 1984 р. - зав.каф.фізики; 1995 р.-1997 р. – професор кафедри фізики Тернопільського приладобудівного інституту, з 1997 р. до 2010 р. – зав.каф.фізики Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя, з 2010 р. – професор кафедри фізики Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя. Двічі обирався деканом механічного факультету (1975 р. – 1983 р.)

    Член спеціалізованих вчених Рад при Львівському національному університеті імені Івана Франка та Тернопільському державному університеті імені Івана Пулюя. Член Редакцій наукових журналів – “Журнал фізичних досліджень” (“Journal of Physical Studies”) та “Науковий Вісник Тернопільського державного технічного університету”.

     Нагороджений медаллю “За доблесну працю…” (1970 р.), знаком “Відмінник освіти України” (1997 р.), відзначений Міжнародним біографічним центром (Англія) в номінації “2000 Oustauding Scientists of the 21 st Century” (з представленням до одноіменної медалі) (2001 р.), номінований Американським біографічним інститутом (США) на отримання медалі “American Medal of Honor” (2001 р.), біографія відібрана видавництвом Marguis (США) для біографічного довідника “Who’s Who in World” (2001 р., 2003 р.).

     Наукові роботи Л.Д.Дідуха опубліковані у провідник фізичних журналах - “Журнал фізичних досліджень” (“Journal of Physical Studies”), “Internat. Journ. of the Modern Phys.”, “ Journal of Physical:Cond. Mat”, “Physica”, “Physica Status Solidi”, “Physical Review”, “Физика металлов и металловедение”, “Физика низких температур” (“Low Temperature Physics”), “Физика твердого тела”, “Український фізичний журнал” та інших. Роботи Л.Д.Дідуха та Л.Д.Дідуха та його учнів доповідалися на міжнародних конференціях на Україні та за її межами (Англія, Болгарія, Індія, Іспанія, Італія, Німеччина, Польща, Росія, США, Фінляндія, Франція, Японія та інші). Автор понад 120 наукових праць (2 монографії). Науково-дослідна група, очолювана Л.Д.Дідухом, співпрацює з рядом провідних наукових центрів в Україні та за її межами (Росія. Італія, Німеччина, США, Польща).

     Монографії – “Корреляционные эффекты в узкозонных материалах” (1978 р.), написана у співавторстві із проф. Л.Ф.Прядком і проф. І.В.Стасюком та “Упорядоченные состояния в узкозонных материалах” (1980 р., співавтор В.Д.Дідух) – одні з перших у світовій літературі, які присвячені теоретичному дослідженню електричних і магнітних властивостей матеріалів з вузькими енергетичними зонами.

     Наукова діяльність Дідуха Л.Д. присвячена, в основному, дослідженню загальних проблем теорії твердого тіла та фізичних властивостей матеріалів з вузькими енергетичними зонами – класу матеріалів з унікальними фізичними властивостями. Обгрунтував принципову необхідність узагальнення моделі Габбарда для опису названих матеріалів. Запропонував і розвинув модифіковану форму полярної моделі, модель вузькозонного матеріалу із електронно-дірковою асиметрією, які виявилися плідними для зясування природи особливостей фізичних властивостей сполук на основі перехідних металів. Розвинув ефективну теорію збурень для кристалів із вузькими енергетичними зонами. Вперше запропонував відомі t-J-модель, періодичну модель Андерсона та її представлення у формі ефективного гамільтоніана. Вперше разом із І.В.Стасюком запропонував широко використовуваний тепер метод переходу від електронних форм модельних вузькозонних гамільтоніанів до їх “конфігураційних” представлень. Довів еквівалентність конфігураційних представлень Габбарда та Шубіна-Вонсовського. Розвинув нові підходи до розрахунку енергетичного спектру електронів у вузьких енергетичних зонах і використав їх до пояснення електричних і магнітних властивостей вузькозонних матеріалів. Запропонував гомеополярний механізм високотемпературної надпровідності. Довів принципову можливість існування специфічних фізичних ефектів у матеріалах з вузькими енергетичними зонами, зокрема існування аналогів ефектів Зеебека і Пельтьє в однорідних вузькозонних матеріалах підданих дії зовнішніх впливів (електричні і магнітні поля, освітлення, температурний вплив, дія зовнішнього тиску) та створення принципово нових електронних пристроїв на цій основі.

    Разом із своїми учнями (В.В.Ганкевич, Ю.М.Довгопятий, О.І.Крамар, Ю.Л.Скоренький) виконав низку досліджень, присвячених розвитку вузькозонної моделі з електрон-дірковою асиметрією та застосуванню її до опису переходу діелектрик-метал та металічного феромагнетизму.

    Коло інтересів Л.Д.Дідуха повязане також із спробою застосувати фундаментальні принципи Природи (зокрема принцип доповнювальності – філософську базу квантової механіки) до фундаментальних проблем людського буття (сенс, мета життя) і проблем пізнання.

            Вибрані праці:

1. Об учете корреляционных эффектов в узких зонах проводимости // Физ.тв.тела.- 1977.- 13, № 8.- с.1217-1222.

2. Корреляционные эффекты в материалах с узкими зонами проводимости – Львів: Вища школа, 1978 (співавтори Л.Ф.Прядко, І.В.Стасюк).

3. Упорядоченные состояния в узкозонных материалах.- Львов: Вища школа, 1980 (разом із В.Д.Дідухом).

4. Модель вузькозонного матеріалу з електронно-дірковою асиметрією // Журн.фіз.досл.- т.1, 1997, с. 241-250.

5. Energy Spectrum of Electrons in the Hubbard Model: A new Mean Field approximation // Phys. St. Sol.(b).-1998.- Vol. 206.-p. R5-R6.

6. Metal-insulator transition in a generalized Hubbard model with correlated hopping at half-filling // Phys. St. Sol.(b).-1999.- Vol. 211, 2.- p. 703-712 (co-author V.Hankevych).

7. A modified form of the polar model of crystals // Acta Physica Polonica.- 2000.- Vol. 31.- P. 3097-3133.

8. Metal-insulator transition in a doubly orbitally generalized model with correlated hopping // Phys. Rev. B.- 2000.- Vol. 61, 12.- p. 7893-7908. (co-author Yu.Skorenkyy, Yu.Dovhopyaty and V.Hankevych).

9. Electron correlations in narrow energy bands: ground state energy and metal-insulator transition // Cond. Matt. Phys.- 2000.- Vol. 3., 4 (24).- p. 787-798. (co-author Yu.Skorenkyy).

10. Принцип доповнювальності поза фізикою.- Матеріали пятої наукової конф. ТДТУ.- Тернопiль.- 2001.- С.130.

11. Ground state ferromagnetism in a doubly orbitally degenerate model // Phys. Rev. B.- 2001.- vol. 64.- p. 144428-1-144428-9. (co-author Yu.Skorenkyy, V.Hankevych and O.Kramar).

12. Metallic ferromagnetism in a generalized Hubbard model // Low Temperature Physics.- 2002.- Vol 28, 1.- p. 30-36. (co-author O.Kramar).